Атракціон небаченої нахабства

    0
    30

    Є такий корисний сайт, де можна подарувати кому-небудь щось непотрібне і отримати від кого-небудь річ, потрібну тобі. Речі різні: від заколочок-гумок до шуб і мобільних телефонів, але в кінцевому підсумку практично всі знаходить свого щасливого нового господаря. Люди, відповідно, теж різні: хтось майже нічого не бажає, тільки дарує, хтось, як пилосос, згрібає все мало-мальськи цінні дари, не замислюючись особливо, потрібні вони йому. Часто останні йдуть на інші сайти, де виставляють отримане в подарунок на продаж… Ну, та це окрема розмова. В основній же масі мешканці сайту цілком адекватні і приємні у спілкуванні. Але є одна категорія громадян, яких я все ніяк не зрозумію.

    Ось, припустимо: я пообіцяла пані в подарунок сумочку. Нормальну таку гарну сумочку, практично нову і гарну, не «від кутюр», звичайно, але і не китайську клейонку з ринку. В описі дару обов’язковою графою заповнюється рядок, де прописані умови дарування: особиста зустріч, самовивіз, передача поштою тощо. І от не можу зрозуміти: якщо я чітко і ясно вказала, що забрати подарунок можна тільки самовивозом, то чому людина вважає, що, варто трохи натиснути, і я погоджуся чи не піднести його до дверей? Причини вигадуються різні: «далеко/дорого їхати», «незручно добиратися», «не з ким залишити дитину» (це взагалі окрема тема!). Слухаєш і тихо офигеваешь. Шкода витратити на проїзд соту частину вартості подарунка? «Далеко» — це не з передмістя, у людини, на секундочку, вказано адресу, і добиратися йому аж на метро з однією пересадкою, в сумі — цілих півгодини. Незручно — це зазвичай метро, тролейбус, п’ять хвилин пішки від зупинки. Діти… Я можу зрозуміти матір-одиначку, таким і піти назустріч можна, але коли точно знаєш, що у дами чоловік, старший дитина-школяр і цілком ще не стара свекруха по сусідству — слів не знаходиться.

    Ось чому не можна сказати відразу, що ви чисто фізично не зможете забрати свій подарунок в обумовлений час? Я або відкладу його, і він почекає вас тиждень-іншу, поки ви не відшукаєте трохи вільного часу, або віддам іншому, менш завантажений справами бажаючому. Але не треба сподіватися, що після вашого ниття і виправдань, я помчу зустрічатися з вами «де-небудь в метро, ви ж все одно на роботу їздите». Два дні тому я порвала зв’язки і тепер взагалі з дому не виходжу, та й, до речі, працюю віддалено і в метро буваю епізодично.

    І окремим пунктом — бажаючі отримати дар поштою. Якщо я прошу компенсацію за пересилку і ви погоджуєтесь, то не треба потім підраховувати, наскільки дорого обійшлася мені пересилання і не вередую я, нагадуючи про гроші. Буває по-різному, і іноді мені Екшн сно можуть бути потрібні, за вашими мірками, «несуттєві» гроші. До того ж, раз сума настільки несуттєва для вас, то чому ви все ніяк її не повернете?

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here