Свято світового масштабу

    0
    8

    А мене ось задовбали дні народження. Вірніше, навіть не стільки самі свята, скільки іменинники.

    Нещодавно нашій колезі виповнилося 25. Ми призначили відповідального, який вручить їй гроші в якості подарунка, після роботи частина співробітників залишилася відсвяткувати з нею, хто не зміг — привітали словами з ранку. І знаєте що? На наступний день пані повідомила, що не очікувала такого від нас, мовляв, ми її не любимо. Варто сказати, що колектив у нас досить роз’єднаний, з різними інтересами і цінностями, але всі ставляться один до одного доброзичливо.

    Так от, дратує той факт, що люди вважають свій день народження якимось особливим днем. І не тільки для себе особисто, але і для всіх оточуючих! Зарубайте, будь ласка, собі на носі: вам ніхто і нічим не зобов’язаний. Ніхто не повинен створювати для вас ідеальний свято, носити вас на руках, бігати навшпиньки, обсипати вас компліментами і видавати такі тости, що грузини будуть нервово палити в сторонці. Ті, хто захочуть вас привітати, обов’язково привітають і скажуть теплі слова. Зазвичай це ваші близькі та рідні. Але не вважайте себе кимось особливим настільки, щоб вас вітав чи не глава компанії з букетом з 301 троянди!

    Є люди, які нейтрально ставляться до власних днях народження, є такі, які не святкують їх взагалі, і нічого — живі і здорові! І так — якщо колеги мені скажуть звичайне «З днем народження!» і не будуть виливати на мене потік «бажаю, щоб…» — я ні краплі не ображуся. І зовсім не разозлюсь, якщо забудуть про свято. Всі ми люди, у кожного свої проблеми.

    Вчіться розуміти оточуючих і не ображайтеся за безглуздим приводів!

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here