Новий рік на роботі

0
39

Зміст:

  • Підготовка до новорічних посиденькам
  • Новорічний квест
  • Новорічне свято з колегами

До новорічних свят залишилося зовсім небагато часу. Впевнена, що багато хто зараз мучаться питанням — як організувати цікаве свято для колег. А тому пропоную вашій увазі розповідь про те, як я це зробила торік. Сподіваюся, ідея комусь стане в нагоді. Все, що вам знадобиться для її втілення — трохи часу і фантазії. Удачі!

Підготовка до новорічних посиденькам

Отже, наближався Новий, 2004 рік. І до звичайної підсумково-річний запарці на роботі впевнено домішувалися бурхливі обговорення новорічних планів — нарядів, меню, подарунків. Треба сказати, відділ у нас невеликий, дуже дружний і переважно молодий. І, як це часто буває — майже зовсім жіночий (5 дівчат 24-27 років, жінка начальниця, готова підтримати всі наші божевільні починання, і начальник, хлопець 28 років, з яким стільки разом пережито, що цілком можна вважати його майже іншому). Щороку, в останній передноворічний робочий день ми влаштовуємо посиденьки. Кімнати прикрашені сніжинками, різнокольоровими вітальними написами, величезний кактус прикрашено ялинкою, музика, смачне частування і обов’язково якісь розвагами (жартівливі гороскопи, загадки, тости). Все добре, але душа вимагала чогось зовсім незвичайного. Ідея прийшла, коли я випадково натрапила на встановлену в моєму компі (дістався у спадок від начальника 🙂 гру «Герої меча і магії». Грати в неї, чесно скажемо, навіть не пробувала, але там є одна дуже цікава функція — можливість самому створювати місцевість, на який відбувається дія. А що якщо….

Новорічний квест

І ось цілий тиждень, уривками, ретельно закриваючи екран компа від сторонніх поглядів, судорожно згортаючи «неробочий» екран при наближенні дівчат, малюю свій відділ. У нашому розпорядженні цілих 3 кабінету вздовж довгого коридору + кімнатка з ксероксом — є де розвернутися! Гори — стіни, будинки — робочі столи, печери — вбудовані шафи, башточки — сейфи, перегородка — місток…. Кожен більш-менш помітний предмет знайшов своє місце на карті. Переносимо картку у будь-який графічний редактор. Кімнатам, різних об’єктів присвоєні свої «характерні» назви, продумуємо, куди сховаємо маленькі сувенірчики для кожного працівника відділу, відзначаємо їх на карті, біля кожного — ім’я того, кому він призначений. Роздруковуємо карту на кольоровому принтері. Це вже цікаво, що далі?

Припустимо, карту потрібно буде зібрати по частинах, а частини — знайти! Так з’являється лист від діда Мороза, в якому сказано, що приїхати до нас, на жаль, не встигає, але заздалегідь сховав подарунки для кожного у відділі, а карта, була викрадена, порвана, і знову ж — захована злісними тролями. Зможете, мовляв, підказки розгадати і шматочки карти зібрати — знайдете подарунки, а немає — нічого не отримаєте. Разом з листом — перша підказка.

Підказки вказують місце, де заховані наступна підказка і новий шматочок карти. І, звичайно, зрозуміти їх може тільки «наш» людина. Наприклад: «Може бути скарб заритий під квітучим кленом?» (підказка приклеєна під підвіконням під квіткою, листя якого дійсно дуже схожі на клен) або «Наш секрет сторожить та, що в дальньому кутку стоїть, довга, худа, рогата» (вішалка з порожнистої стійкою, в яку на ниточці опущені згорнуті в трубочку підказка і шматочок карти). Всього 10 підказок. Роздруковуємо карту ще раз, на ч/б принтері, попередньо закривши білими прямокутниками підпису-покажчики, ріжемо на 10 шматочків. Уфф, все готово.

Увечері напередодні свята з розумним виглядом (ех, а мені ще ось цю зведення закінчити треба…але ви мене не чекайте, я сама впораюсь…) затримуюся на роботі. За планом ховаю підказки з шматочками карти і маленькі подаруночки.

Про них окреме слово. Звичайно, в цьому передсвятковому ажіотажу зазвичай не залишається ні часу, ні грошей на щось добре і корисне. Не біда! Безумовно, кожен буде радий отримати адресовану йому маленьку листівочку від діда Мороза і, скажімо, міні-шоколадку. Листівки я зробила своїми руками: заздалегідь вишила невеликі новорічні мотивчики і наклеїла їх на вирізані з глянсового візиточного картону прямокутники. Замість купованої обгорткового паперу — розмальована золотими і срібними ручками бузкова гофрований папір, кожен подаруночок перев’язаний золотими і срібними нитками. Сюрпризики малюсінькі, заховати неважко, а отримати приємно :. Весь наступний день в голові тільки одна думка — тільки б ніхто нічого не помітив передчасно!

Новорічне свято з колегами

І ось ми за святковим столом. Природно, красиво сервірованим, декорованим білими сніжинками та золотими зірками, в центрі — чудова новорічна композиція з палаючою свічкою (о, а як ми її всі разом робили! ось вже повеселилися, так повеселилися!). Сказані перші тости, заморен перший черв’ячок, пішли розмови про те, про се….я дістаю той самий лист від діда Мороза. І ось вже всі сім чоловік на чолі з начальством бігають по кабінетах у пошуках шматочків карти. Сміх, крики, перші труднощі з підказками і шалена радість від рішення задачі. Коли всі шматочки знайдені, їх треба скласти. Нарешті «пазл» зібраний. Замість обрізків чорно-білої картки дістаю кольорову, з підписами і покажчиками. Що з нею робити зрозуміло не відразу. Нова задачка.

Але написи прочитані, карта ретельно оглянута і всім стає зрозуміло, що це — наш відділ, що імена — покажчики подарунків і що все, що залишилося — їх відшукати. І знову сім чоловік з величезною розгорнутою картою в руках носяться по кабінетах і шукають подарунки, чи не перевертаючи сейфи і не пересуваючи меблі, і радіючи знайденим шоколадкам, немов злиткам золота…

Розмов про цю гру, вражень вистачило на кілька місяців, подяки — мабуть, вистачить до кінця життя. Після майже цілого року мучить тільки одне питання — що би ще такого нового і цікавого придумати до наступного свята?!

Смирнова Ольга (sova)

Особистий досвід

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here