Новорічна казка в міській квартирі

0
33

Зміст:

  • Сценарій дитячого свята
  • Новий рік у колі сім’ї
  • Новий рік в компанії рік

Сценарій дитячого свята

Як несправедливо, що в саму чарівну ніч року дітям треба спати! Невже для них цей чудовий свято обмежиться лити банальним ранком у дитячому садку? Продовжити казку своїм малюкам можемо ми, батьки. Потрібно всього лише ненадовго самим перетворитися в чарівників. Як це зробити? Можливостей не так вже мало.

Новий рік у колі сім’ї

До Нового року залишається тиждень. Атмосфера свята вже відчувається. Вітрини магазинів прикрашені гірляндами, світяться великі ялинкові кулі, ми плануємо, де і з ким зустріти Новий рік. І готуємо свято своєму трирічному синові Міші. У новорічну ніч він спатиме, але ми можемо відзначити свято з ним трохи раніше.

І сьогодні вже пора писати листа Діду Морозу. Сідаємо з синочком за стіл, він розкладає олівці, мені простягає ручку. Я пишу під його диктовку «Дід Мороз, привези мені, будь ласка, подарунок під ялинку — залізницю». Він малює в листі, і ми запечатуємо конверт.

— Мамо, а наша лист на пошту понесемо?
— Ні, наш лист чарівне, його треба покласти в найхолодніше місце в будинку, і вона сама полетить до Діда Мороза.
— Сама? А де у нас найхолодніше місце? Мам, холодильник!! Ні, мам, морозильна камера!!!!

Поклали запечатаний конверт в морозильник, пішли до папи з питаннями, коли ж він принесе ялинку, тому що «Дідові Морозу треба кудись складати подарунки».

Через кілька годин синочок вирішив перевірити, відлетіло його лист. Заглянули в морозилку — конверта не було. «Забрав Дід мороз, привезе дорогу!» — задоволено зазначив малюк.

Ялинку нарядили всі разом увечері 29-го. Син діставав з коробок іграшки, подавав тата, щоб той повісив на верхівку, а нижні гілочки оздоблював сам. На стінах розвісили паперові сніжинки, під ялинку посадили іграшки — сніговичка і снігуроньку.

Включили гірлянду, і відразу стало затишно і добре.

Згадали вірш, яке син вчив для новорічного ранку в дитячому саду:

— Перед святом зима
Для зеленої ялинки
Сукня біле сама
Пошила без голки.
Скинула білий сніг
Ялинка з поклоном
І варто красивіше всіх
В зеленому платтячку.
Їй зелений колір до лиця,
Ялинка знає це.
Як вона під Новий рік
Добре одягнена!

А на ранок було свято!

Ми заздалегідь записали на магнітофон красиву музику і підготували новорічні вірші. І ось тепер ми включили ту запис і читаємо вірші:

— Здрастуй, ялинка, як ми ради
Що ти знову до нас прийшла
І в голках зелененьких
Свіжість лісу принесла!
На гілках твоїх іграшки
І ліхтарики горять,
Різнокольорові хлопавки,
Намисто різні блищать!
За віконцем сніг йде,
Значить, скоро Новий рік.
Дід Мороз вже в дорозі,
Довго до нас йому йти
Засніженими полями,
По заметах, по лісах.
Принесе він ялинку
В срібних иголочках.
З Новим роком нас привітає
І подарунки нам залишить.

А поки ми чекаємо Діда Мороза — можна пограти!

Гра «Ялинки бувають…» Тато каже: «Ялинки бувають… великі, високі, широкі, товсті…». А ми з сином повинні це показувати, причому тато робить інші рухи, щоб збити нас з пантелику.

Смішно було всім!

Гра «Піймай сніжок!» У нас з сином на руках по порожньому цеберку, у тата — мішечок з певною кількістю «сніжків» (тенісні м’ячики). За сигналом тато кидає сніжки, а ми намагаємося зловити їх відром. Звичайно ж тато спеціально підкидав м’ячики синочка, я спеціально промахувалася, загалом, наша дитина зловив сніжків більше мене й переміг!

Поки підраховували сніжки, пролунав дзвінок у двері. Папа відкрив і, ще не побачивши гостя, ми почули його голос:

— Здрастуйте!

З Новим роком вас, друзі,
Нарешті до вас прибув я.
Далека ж до вас дорога,
Відпочити б мені трохи.

— Мама, мама, Дід Мороз!!! — вигукнув хлопчик і побіг у передпокій зустрічати гостя. Я почула, як він розповідає про ялинку, про те, як її наряджали, і про те, що він Діда Мороза знає і абсолютно не боїться.

Вони втрьох увійшли в кімнату. Дід Мороз, а за сумісництвом наш сусід, виявився дуже привітним, поставив великий мішок в кут, підморгнув мені і продовжив розмову з сином. Розпитував про друзів і про улюблені іграшки, про те, що хлопчик робив влітку і куди поїде взимку.

Мені було цікаво послухати, як син розмовляє з незнайомим, загалом-то, дорослим, які події минулого року стали для нього значущими, чого він чекає від майбутнього. Але розмови розмовами, а адже у нас свято!

Я пропоную всім разом взятися за руки:

— Новорічна ялинка
У кімнаті стоїть,
Вогниками різними
Ялинка горить.
Дідуся Мороза
За руки візьмемо
І про нашу ялинку
Пісеньку заспіваємо.

Ми всі разом співаємо «В лесу родилась елочка…», потім Дід Мороз просить нас розповісти щось зимово-новорічне, синочок:

— Наша ялинка гарна,
наша ялинка висока!
Вище папи, вище мами,
дістає до стелі!

Я згадую і співаю пісню про три білих коня, а тато, якому було дозволено скористатися шпаргалкою, прочитав із збірки віршів Агнії Барто вірш:

— Справа була в січні,
Стояла ялинка на горі,
А біля цієї ялинки
Бродили злі вовки.
Ось як-то раз
Нічний часом,
Коли в лісі так тихо,
Зустрічають вовка під горою
Зайченята і зайчиха.
Кому охота в Новий рік
Попастися в лапи вовка!
Зайченята кинулися вперед
І стрибнули на ялинку.
Вони притиснули вушка,
Повисли, як іграшки.
Десять маленьких зайчат
Висять на ялинці і мовчать —
Обдурили вовка.
Справа була в січні, —
Подумав він, що на горі
Прикрашена ялинка.

«Ах, які всі молодці, підготувалися до Нового року!» — похвалив нас Дід Мороз.

І запропонував нам «по порядку відгадати мої загадки»:

— Прилітають до нас зимою
І кружляють над землею
Дуже легкі пушинки.
Це білі…

— Сніжинки!!! — кричить син з татом.

— Ми зліпили снігову грудку,
Капелюх зробили на ньому,
Ніс приробили, і вмить.
Вийшов…

— Сніговик!!! — відгадує син вже зі мною.

— Дві сестрички, дві плетінки
З овечої вовни тонкої.
Як гуляти — так одягати,
Щоб не мерзли п’ять та п’ять.

Тут немає рими-підказки, син мовчить і думає. Дід Мороз читає ще раз, повільніше, і синочок здогадується — «рукавиці!!!»

«Молодець! — знову хвалить Дід Мороз і продовжує, посміхаючись: — Так це ти мені лист про залізну дорогу писав? Я ж тобі її приніс! Давай діставай, запускай!» — і простягає дитині велику коробку. Син скочив, схопив подарунок, почав розпаковувати і покликав Діда Мороза пограти разом. Я теж запропонувала нашому гостю перекусити, відпочити, але Дід Мороз поспішає: «Жарко у вас тут, хоч і добре. Але й інші дітлахи ще мене чекають, мабуть, піду!» Він встає, бере малюка на руки, бажає йому рости міцним і сильним і передає татові. Потім бере в руки мішок, махає нашому синочкові на прощання і обіцяє прийти через рік. Малюк трохи засмутився, але адже у Діда Мороза стільки турбот у ці передноворічні дні! Ми пропонуємо Міші розповісти кому-небудь про візит, і він біжить до телефону і дзвонить бабусям — знову читає вірші, розповідає, як водив хоровод і сидів на руках у Діда Мороза.

Новий рік в компанії рік

Минув рік, і знову ми придумуємо для нашого малюка веселе свято. На цей раз нас покликав у гості один Міші Сергійко. Ми йдемо до нього 30-го грудня. Наша компанія невелика — Міша, Сергійко і дівчинка Ліза. Вік дітей 4-5 років. Заздалегідь вибираємо і готуємо подарунки. Лізі — сарафанчик. Ми спакували його в красивий конверт, прикрасили шматочком мішури. Сергійкові подаруємо відеокасету «Острів Скарбів», її теж завернули в яскравий папір, приклеїли новорічну листівочку. А ще взяли з собою прикраси для ялинки — коробочки, обгорнуті фольгою від шоколадки, і парочку кульок — прикрасимо цими іграшками ялинку у Сергія.

Ялинка у Сергія висока, струнка! Багато-багато гілочок, дуже зручно розвішувати іграшки. А які красиві сьогодні наші діти! Ліза в ошатному платті, довгому, дуже святковому. Хлопчики у світлих сорочках, справжні кавалери!

Складаємо всі приготовані подарунки під ялинку (ще буде час їх дістати), розвішуємо принесені іграшки, розглядаємо ті, які Сергій повісив ще зранку з батьками. В наших рядах пожвавлення, мами накривають стіл, тому діткам можна буде перекусити фруктами, бутербродами. До речі, ласощі та призи для малюків ми підготували заздалегідь. Мами придумали меню, а продукти для святкового частування, маленькі шоколадки і недорогі іграшки для призів купили за кілька днів до торжества, складчину. Вийшло зовсім не дорого!

Отже, починаємо грати!

Конкурс з призами «Збери сніговика».

Першим ділом пропонуємо хлопцям зібрати сніговика. Для цього у нас є три комплекту паперових заготовок — білі круги різного розміру, помаранчеві носи-морквини, оченята і відерця. Необхідно склеїти на окремому аркуші сніговика, а переможе той, хто зробить це акуратно і швидко. По команді «Старт!» хлопці починають. Озираються один на одного і в той же час уважно роблять свою роботу. Не минуло й п’яти хвилин, як у нас уже готове три сніговика. Всі красиві, більш-менш рівні, так і швидкість виготовлення була у всіх пристойною. Тому «мамине журі» вирішило, що перемогли все та призи отримують всі!

Розвішуємо отримані аплікації на стінці, буде новорічна прикраса.

Новорічна казка в міській квартирі

Тепер граємо в гру «Хто більше набере сніжків».

Розсипаємо на підлозі сніжки з вати, кожному вручаємо кошики і зав’язуємо очі. Включаємо музику і, поки звучить пісня, діти збирають сніжки. Іноді стикаються лоб в лоб, іноді падають, але все одно весело! Мами підказують: «праворуч», «ліворуч», «присідай», «бери». У результаті найбільше сніжків набрав Сергійко, а потім ми склали всі ці ватні кульки під ялинку, засипавши її «снігом».

Після цього вирішили трошки заспокоїтися. Посиділи поруч з ялинкою і поговорили про те, яким був минулий рік, що хорошого приніс. Кожна дитина розповідав, чому він навчився, що дізнався, які важливі і запам’ятовуються в його житті події відбулись у році, що минає. Ми з великим задоволенням згадали і наші спільні поїздки, і візити бабусь, і придбання велосипедів. А Сергійко нагадав, що йому на день народження подарували футбольний м’яч. Ми вирішуємо тут же його використовувати, граючи в «хвостики слів». Темою звичайно ж вибираємо «Новий рік».

Сідаємо на підлозі, в коло. М’яч у Сергія. Він котить його до Лізи і каже «Снего…». Ліза ловить м’яч, вимовляє: «Сніговик!» — і передає м’ячик Міші, промовляючи: «Мішу…» — Мишко ловить м’яч, говорить «Мішура» і додає: «Майже як МишУта, це мене мама так називає», потім котить м’яч до мене зі словом «гирля…». Я здогадуюся, що це «гірлянда» і знову передаю естафету Сергію. Так ми граємо ще деякий час, і раптом чуємо дзвоник. Серьожини мама йде відчиняти двері, і ми чуємо її голос: «Доброго дня, проходьте, будь ласка, як здорово, що ви прийшли, у нас тут діти». Діти завмерли, спрямували свої погляди на двері. А там вже у всю ширину прорізу стоїть великий Дід Мороз, якого ми, також зібравши гроші, замовили заздалегідь у фірмі. Він у червоному кожусі і валянках, за спиною видніється великий мішок, а в руках посох, і розмовляє він таким басом! Діти принишкли, а Дід Мороз запропонував познайомитися. Почали з маленької пані. Ліза спочатку несміливо, а потім все впевненіше відповідала на запитання. Хлопці приєдналися до розмови, і ось уже Дід Мороз не здається таким незнайомим.

Після знайомства казковий гість пропонує відгадати його загадки і отримати за це приз з великого мішка:

— Назвіть -но, хлоп’ята,
Місяць у цій ось загадці:
Дні його всіх днів коротше,
Всіх ночей довші ночі.
На поля і луки
До весни лягли снігу.
Тільки місяць наш пройде,
Ми зустрічаємо Новий рік.

— Дека-а-абрь! — дружно відгадують наш діти.

— Молодці які! А ось ще:
— Що за зірочки наскрізні
На пальто і на хустці,
Всі наскрізні, вирізні,
А візьмеш — вода в руці?

— Сніжинки! — усміхаються діти.

— Якщо ліс вкрита снігами
Якщо пахне пирогами,
Якщо ялинка в хату йде,
Що за свято?

— Новий рік!

— З’явився у дворі
Він в холодному грудні.
Незграбний і смішний
Біля катка варто з мітлою.
До вітру зимового звик
Наш приятель…

— Сніговик!

Діти втомилися сидіти, тому Дід Мороз пропонує їм пограти в «кенгуру». Треба затиснути м’яч між колін і добігти до ялинки. Знаходимо три маленьких м’ячика, Дід Мороз дає команду «на Старт!», і хлопці поскакали. Міша прибіг першим, Сергійко по дорозі втратив м’ячик. Вирішили, що треба трохи підкріпитися. Йдемо за стіл, запрошуємо Діда Мороза, він доглядає за мамами, відкриває шампанське. Діти з побажаннями щасливого Нового року дзвенять келихами з лимонадом. Після гарячого чаю Дід Мороз раптом каже:

— Ох, як жарко стало мені,
Не звик я жити в теплі.
Сніжинки-холодинки,
срібні крижинки,
Швидше до мене летіть,
Мороза охолодіть.

Включаємо музику (можна будь-вальс, ми поставили музику з кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»). Ліза відразу ж починає кружляти в танці, хлопці теж приєднуються, але їх руху більш пустотливі. А Ліза танцює гарно, плавно, ми милуємося дівчинкою.

Дід Мороз каже, що йому стало набагато краще, він охолов, і похвалив виступ дітей. «Давайте ще, покажіть, що ви знаєте і вмієте, може, хтось про мене вірш розповість?»

Міша просить мене допомогти, і ми парою танцюємо «Бугі-вугі» — цей танець він розучив з дітьми в дитячому саду. Ліза розповідає вірш про зиму, Сергійко теж виступає з віршами. Дід Мороз хвалить всіх дітей, дарує їм подарунки з свого мішка і раптом запитує про час. Почувши, що вже майже три години дня, він починає збиратися — багато діточок його чекають, багато будинків треба встигнути обійти до настання Нового року. Обіцяє дітям обов’язково прийти через рік.

Проводжаємо гостя, і Серьожини мама нагадує, що ще лежать під ялинкою подарунки, але ніхто їх не дивився!!! Біжимо до ялинки, дістаємо коробки і коробочки, розпаковуємо, показуємо один одному. Ліза приміряє сарафан, Сергій, отримавши новий ігровий CD, просить включити комп’ютер. Але ми домовляємося, що все це буде трохи пізніше, а зараз нам вже пора збиратися додому. Серьожини мама пропонує вибрати з ялинки прикраси, щоб повісити їх на наших ялинках вдома — нехай це будуть маленькі приветики. Ліза вибрала собі гнома, Мишко взяв мишеняти. Одягаємося, виходимо на вулицю, йде сніг — пухнастий і красивий.

А через кілька днів після Нового року нам принесли пакет з фотографіями з цього свята, ми розкладаємо їх в альбом і знову переживаємо приємні миті дитячого веселощів. Адже хочеться, щоб Новий рік запам’ятався дітям не тільки кульком з цукерками, але і тим відчуттям близьких друзів, теплих зустрічей і веселих ігор, з яких і складається найулюбленіше свято.

Римма Прохорова
Стаття з грудневого номера журналу
Новорічна казка в міській квартирі
Авторська стаття

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here