Сечогінні засоби

0
55

Ми продовжуємо розпочатий у попередніх номерах розмова про лікарські препарати та особливості їх застосування під час вагітності розповіддю про сечогінних препаратів, або диуретиках. Так називаються речовини, що сприяють виведенню з організму сечі і зменшення вмісту рідини в тканини. У «вагітного» життя сечогінні засоби іноді використовують у комплексі жиросжигающих заходів. Вони всі в тій чи іншій мірі зменшують обсяг підшкірно-жирової клітковини, оскільки підшкірний жир на 93% складається з води. Під час вагітності особливу актуальність набуває боротьба з набряками, в якій діуретики грають не останню роль. Але питання про застосування цих препаратів для лікування майбутньої мами може вирішити тільки лікар.

При порушенні процесів адаптації організму жінки до вагітності може виникнути гестоз. У ряді випадків він проявляється розвитком набряків, які частіше виникають на гомілках, а у важких випадках поширюються на стегна, зовнішні статеві органи, живіт, верхні кінцівки. При захворюваннях нирок можуть з’являтися набряки на обличчі. Іноді утворюються приховані набряки, про яких свідчить збільшення маси тіла понад 300-400 г в тиждень. Затримка рідини в організмі іноді виникає, якщо вагітна страждає пороком серця.

Діхлотіазід (Гіпотіазид) — високоактивна сечогінний засіб, що застосовується переважно при підвищеному артеріальному тиску, при застійних явищах в малому та великому колі кровообігу, пов’язаних з серцево-судинною недостатністю, тобто при набряках, пов’язаних з пороком серця та іншими серцево-судинними захворюваннями. Діуретичний ефект розвивається протягом перших 1-2 годин і триває після прийому однократної дози до 10-12 годин. При застосуванні цього препарату необхідно збагачувати раціон продуктами, що містять калій (морква, буряк, абрикоси, квасолю, горох, вівсяну і пшоняна крупи, ікра). Негативне якість Діхлотіазід полягає в тому, що він затримує кальцій в організмі, нерідко викликає алергічні реакції, загальну слабкість, запаморочення. У легких випадках призначають по 1 таблетці (0,025 г) 1-2 рази на день, у важких — по 2 таблетки 1 -2 рази на день. Під час вагітності цей препарат може призначити тільки терапевт або кардіолог.

Фуросемід (Лазикс) діє швидко, при внутрішньовенному введенні — протягом декількох хвилин, що дозволяє використовувати його в екстрених ситуаціях (набряк легень, мозку та ін). При тривалому застосуванні Фуросеміду (в таблетках) також необхідно додавати в їжу продукти, що містять калій. Ефективність Фуросеміду при лікуванні хворих з недостатністю кровообігу пов’язана і з безпосереднім розширюють дію на периферичні судини. Зазвичай приймають 1 таблетку (0,025 г) на день вранці, при недостатній ефективності — по 2 таблетки (0,08 г) вранці. Під час вагітності Фуросемід застосовують при тяжкому перебігу гестозу — сильно виражених набряках, значному підвищенні артеріального тиску. Як правило, лікування проводиться в умовах стаціонару.

Триамтерен застосовують при набряках, обумовлених недостатністю кровообігу, захворюваннями нирок. Препарат має калійзберігаючими властивостями, тобто при прийомі цього препарату можна додатково не приймати препарати калію. А калій, у свою чергу, є дуже важливим мікроелементом, грає велику роль для злагодженої роботи всього організму, в тому числі і роботи серця. Негативне якість препарату — в тому, що він іноді викликає слабкість, нудоту, блювоту. Препарат приймають по 0,05-0,1 -0,2 в день (в 1-2 прийоми — після сніданку та обіду). Зазвичай препарат застосовують щодня.

Сечогінні засоби

Вагітним нерідко рекомендують також сечогінні ліки з рослинної сировини.

  • 40 г подрібнених стулок квасолі залити 1 л холодної води, настоюють протягом ночі, потім проціджують і приймають по 200 мл 3-4 рази на день.
  • 1 ст. ложку висушеної шкірки яблук (наприклад, антонівки) заливають 1 склянкою окропу і настоюють 5-10 хвилин. Приймають по 1/2 склянки 5-6 разів на день.
  • 1 ст. ложку ягід заливають склянкою окропу, охолоджують, проціджують, п’ють 3 рази на день до їжі приблизно 10-14 днів. Деякі лікарі рекомендують сироп із соку свіжих стиглих плодів горобини (сік з 1 кг плодів варять з 600 г цукру).
  • Змішують лист мучниці (3 частини), квіти волошки (1 частина), корінь солодки (1 частина). 1 ст. ложку суміші заварюють 1 склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, остуджують, проціджують. Приймають по 1 ст. ложці 3-4 рази в день. Подібний збір продають вже готовим.
  • 15 г сухих коренів ожини заливають 1,5 склянками окропу. Приймають по 1/4 або 1/2 склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їжі.
  • Сік берези п’ють по 1 склянці 2-3 рази на день (щоб убезпечити себе і не завдати шкоди природі, березовий сік можна купити в аптеці).
  • 2 ч. ложки дрібно нарізаного листя берези заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують і додають питну соду на кінчику ножа. Настій п’ють по 1 чайній або столовій ложці (залежно від стану) 3-4 рази на день через 3-4 години.
  • 10 г плодів калини заливають 1 склянкою окропу, нагрівають на водяній бані 15 хвилин, охолоджують 45 хвилин, проціджують, віджимають і доводять обсяг до 200 мл П’ють по 1/4 -1/3 склянки 3 рази вдень.
  • Заварюють квіти липи і липовий чай п’ють по 1/2 або 1/3 склянки 3-4 рази в день.
  • 3-4 г подрібненого кореня селери заливають 1 л води, настоюють 8 годин, проціджують. Приймають по 1 ч. ложці 3 рази в день.
  • Свіжий сік з коріння селери приймають по 1 -2 ч. ложки 3 рази на день за 30 хвилин до їжі.
  • 1 ст. ложку сухого листя м’яти заливають 200 г окропу і наполягають протягом 30 хвилин. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 рази на день за 15 хвилин до їжі.
  • Настій з ведмежого вушка (мучниці) застосовують не тільки як сечогінний, але і як дезінфікуючий засіб при запальних захворюваннях сечового міхура і сечових шляхів по 1 ст. ложці 5-6 разів на день. Для його приготування необхідно взяти 10 г сухого листя на 1 склянку води, кип’ятити 15 хвилин, настоювати 30 хвилин.

Допомагають також ягоди брусниці, каша з гарбуза (краще з медом).

При виникненні набряків вагітна жінка повинна пам’ятати: не можна займатися самолікуванням. Сьогодні в анотації до будь-якого препарату повідомляється, він може застосовуватися при вагітності чи ні. Однак тільки досвід і знання лікаря допоможуть зробити правильний вибір, враховуючи особливості організму конкретної жінки. Вагітність вимагає не просто обережності, а навіть сверхосторожности при прийомі сечогінних засобів. Не слід забувати приказку: «Сім разів відміряй — один раз відріж».

Левандовський Ілля
клінічний фармаколог, к. м. н.
Стаття з жовтневого номера журналу
Сечогінні засоби
Авторська стаття

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here